У нашій рідній мові
Чарівні є слова.
Слова ці всім відомі,
Бо сила в них жива.
«Добридень», «До побачення» —
І усмішка сія.
Велике мають значення
Ось ці прості слова!
Як скаже син чи донечка:
«Спасибі» вам, «Будь ласка» —
Ясніше сяє сонечко
І світ стає, як казка!
Ось ці прості, живі слова
Не забувайте, діти!
Від них і радість ожива,
В очах промінчик світить.

«Здоров’я – найдорожчий скарб.»

Безцінний скарб, що ми здоров’ям звемо,

Із юних літ нам треба берегти.

Адже нічого більше нам не треба,

Щоб тільки всі були здорові ми.

Здоров’я дитини –Багатство родини!

Здоров’я народу – Багатство країни!

Гей, нема то так нікому,

Як школярику малому:

Він не журиться ніколи,

Взяв книжечки — і до школи!

А в тій книжці малюночки,

А в тій книжці співаночки,

І наука, і забава,

Бо та книжечка — рідненька,

Тулить її до серденька,

Сторінки все оглядає,

Вірші радісно читає...

Що хочеш від людей ти мати,

То те ж і до людей неси.

Тоді не буде бракувати

Тепла і радості, й краси.

Тоді сміятиметься небо

І стануть гарні дні ясні.

А в тебе буде все, як треба,

Здоров’я, щастя і пісні

Веселка барвами заграє,

В природі буде — все гаразд.

Ще й соловейко заспіває

Під вікнами в ранковий час.

Вийшла курочка на грядку, 
Кличе діток на зарядку:
— Куд-куди? На доріжку!
Починаємо пробіжку!
З фізкультурою ми дружим, 
Різні вправи любим дуже.
— Раз, два, три, чотири! —
Чути з нашої квартири.
Глянь: без мила і водиці 
Умиваються дві киці. 
Язичком вмиваються, 
Лапками втираються.