Школа — це життєвий простір дитини; тут вона не просто готується до життя, а живе. Тому виховна робота планується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника життя, гармонізації та гуманізації стосунків між учнями і педагогами, школою і родиною, керуючись ідеями самоцінності дитинства, демократичного діалогу між поколіннями. Важливу роль у цьому відіграє позакласна робота.

 

Позакласна виховна робота — різноманітна діяльність учителів, вихователів, спрямована на виховання учнів і здійснювана в позаурочний час.

 

Її мета полягає у задоволенні інтересів і запитів дітей, розвитку їх творчого потенціалу, нахилів і здібностей у різних сферах діяльності та спілкування. Домінуюча роль в її організації належить класному керівнику, який є передусім організатором позакласних виховних заходів (організованої діяльності колективу, спрямованої на досягнення певної виховної мети), діє у співдружності з іншими педагогічними працівниками школи. Одночасно він є ініціатором залучення учнів свого класу до роботи гуртків, секцій у позашкільних закладах.

 

Позакласна виховна робота спрямована на закріплення, поглиблення знань, застосування їх на практиці, розширення кругозору учнів, формування наукового світогляду. Не менш важливим є вироблення умінь і навичок самоосвіти, розвиток творчих здібностей, організація дозвілля, культурного відпочинку.

 

Позашкільна робота – освітньо-виховна діяльність позашкільних закладів для дітей та юнацтва.

Завдання позакласної та позашкільної роботи:

• закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці;

• розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування у них наукового світогляду, вироблення умінь і навичок самоосвіти;

• формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів;

• організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг;

• поширення виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання.

 

Завдання основних напрямів всебічного розвитку особистості.

Всебічний розвиток людини, що є головною метою виховання, охоплює розумове, моральне, трудове, естетичне й фізичне виховання в їх нерозривному зв'язку, взаємозалежності та взаємозумовленості. Кожен з цих напрямів має свій зміст і конкретні завдання.

Завдання розумового виховання:

• Озброєння учнів знаннями основ наук.

• Формування наукового світогляду.

• Оволодіння основними розумовими операціями (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація).

• Вироблення вмінь і навичок культури розумової праці.

Завдання морального виховання:

• Формування в учнів моральних понять, поглядів і переконань.

• Виховання моральних почуттів.

• Вироблення навичок і звичок моральної поведінки.

Завдання трудового виховання:

• Психологічна підготовка особистості до праці.

• Практична підготовка до праці.

• Підготовка школярів до свідомого вибору професії.

Завдання естетичного виховання:

• Формування естетичних понять, поглядів і переконань.

• Виховання естетичних почуттів.

• Виховання потреби і здатності створювати прекрасне в житті та мистецтві.

Завдання фізичного виховання:

• Виховання здорової зміни, бажання спілкуватися про своє здоров”я, постійно займатися фізичною культурою і спортом.

• Підготовка до захисту Батьківщини, оволодіння для цього прикладними видами спорту.

• Підготовка до фізичної праці, виховання працездатності.

Позакласна і позашкільна робота будується на розглянутих раніше принципах виховання, проте вона має і свої специфічні принципи.